Трагічна історія кримськотатарського народу у музичному перформансу “Пам’ятаємо”
16.05.2021 19:28 No Comments Головна Redaktor

Однієї тихої травневої ночі 77 років тому сталась страшна подія, яка в історії назавжди закарбувалась як депортація та геноцид кримськотатарського народу. О 4-й ранку жінок, дітей, літніх людей погрузили у товарні вагони та вивезли у віддалені райони Радянського Союзу – на урал та в Середню Азію. Багато людей не вижили у дорозі, багато хто загинув вже на містах поселення. Загалом загинуло біля 200 тисяч кримських татар. Цими днями згадуємо, вшановуємо та сподіваємось, що ніколи більше це не повториться.

Джамала та Ахтем Сеітаблаєв розповіли про історію своїх родин

Вчора зранку у Херсоні співачка Джамала та режисер Ахтем Сеітаблаєв поклали квіти до пам’ятного знаку жертвам геноциду кримськотатарського народу 1944 року біля кіноконцертної зали “Ювілейний”. “Тут, на Херсонщині, на межі з Кримом, навіть повітря пахне рідною землею. І від цього мені і сумно, і радісно, ніби вдома”, – зазначила Джамала під час спілкування з журналістами.

І Джамала, і Ахтем Сеітаблаєв є представниками родин депортованих кримських татар. Вони дуже дбайливо ставляться до спогадів своїх рідних про ті страшні часи. “Людина відрізняється від майже будь-якої живої істоти тим, що в неї є память, тим, що вона здатна робити висновки. Пам’ятати про Крим, про геноцид проти кримських татар, памятати про це – це просто залишатись людиною. Для мене це маркер того, що людина здатна відрізнити, що є справедливістю, а що ні, що є знущанням над гідністю, над правом на свободу людини, а коли можна просто закрити на це очі і казати: я нічого про це не знаю і мені байдуже”, – зазначає Ахтем Сеітаблаєв.

Співачка Джамала (сценічний псевдонім Сусанни Алімівни Джамалдінови) відома далеко з межами нашої країни як переможниця пісенного конкурсу “Євробачення” з піснею “1944”, присвячену сумній історії свого народу.

– Моя історія напевно не відрізняється від тисяч історій кримських татар від 1944 року. Коли мою прабабусю з дітьми депортували з Криму, в товарних вагонах їх повезли до Середньої Азії. По дорозі найменша дитина, її звали Сусанна, як і мене, померла. Коли моя прабабуся попросила її поховати у дорозі, звичайно, ніхто цього не робив, тоді просто викидали тіла з потягу. Дуже сумна історія, яку ми всією родиною пам’ятаємо, знаємо з дитинства. Зараз я ціную це ще більше, тому що вже немає ані дідуся, ані бабусі, які розповідали мені цю історію. Це те, чим я надихалась, щоб записати пісню “1944” і вона здобула перемогу для усієї України на “Євробаченні”, тому що вона правдива. Коли я стояла на сцені не потрібно було щось грати, входити в образ, я просто співала про те, що в мене всередині. – розповідає Джамала.

Її батьки мешкають у Криму, вона ж на окуповану територію не їздить, з рідними найчастіше спілкується через інтернет. “Для мене це дуже важливий день. Він для того, щоб просто пам’ятати. Я дуже жалію, що зараз немає можливості поїхати з дітьми до Криму”, – з сумом зазначає співачка.

Спогадами своєї мами про страшні часи депортації поділився з нами режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв. Розповів також, що деякі епізоди навіть увійшли у його фільм “Хайтарма”.

– Моя родина була депортована у 1944 році.Мій батько не дуже добре пам’ятаю цей день, тому що він був досить маленьким, йому було 3 роки. А моя мама пам’ятає, їй було 6 років. Більш того деякі епізоди з її споминів стали епізодами фільму “Хайтарма”. Народився я в Узбекистані, в Середній Азії, там закінчив школу. 11 липня 1989 року повернувся разом з родиною у Крим, – розповідає Ахтем Сеітаблаєв. – Один з емоційних моментів, які розповідала мама, і який став епізодом фільму. Коли вони потрапили до вагону, місця було так мало, так щільно стояли люди, і вона каже, що пам’ятає як почала задихатись. І враз стала доросліше за всіх, а потім зрозуміла, що вона вища за всіх і дивиться на всіх згори.Зрозуміл, що якийсь дідусь підняв її на руки. Потім побачила, що і інших дітей підняли на руки, бо внизу було нічим дихати.

Ці спогади рідних вони пронесли через все життя. Розуміють, що пам’ять про ті страшні часи священна.

Звуки музики лунали над містом

Протягом дня вчора херсонці спостерігали та підспівували “зірковим” виконавцям під час їх саудчеків на сцені просто неба.

Про важливість для неї цього музичного дійства у нашому місті нам розповіла Джамала після репетиції.

– Дуже важлива подія відбувається сьогодні саме у Херсоні. Коли я виїджала з Києва, мені усі казали:”Вау!Нічого собі!Такий майже фестиваль – ДахаБраха, Джамала, сцена, спеціальний перфоманс під кожну пісню. Вау! Чому Херсон?! Ми також хочемо”. Тому що, дійсно, мені здається Херсон заслуговує такої події. Мені здається, що чим більше ми знаємо свою історію, навіть якісь сумні сторінки, тим більше ми знаємо себе, тим міцніше ми стоїмо на ногах і рухаємось вперед. Сьогодні будуть пісні, які насичені змістом. Вони про сім’ю, про любов, про те, що тримало моїх пращурів, – розповіла співачка.

Музичний перформанс, що вразив у саме серце

А вже пізно ввечері близько півтори тисячі жителів міста зібрались на площі Свободи, щоб поринути у яскраву концертну феєрію та вшанувати трагічну історію геноциду кримськотатарського народу.

Режисером вечора-реквієма “Пам’ятаємо” є Владислав Троїцький, який відомий своїми видовищними постановками під час ГОГОЛЬФЕСТУ. Через мистецькі акти, образи та поезію зумів донести до глядачів історію вигнання та геноциду кримськотатарського народу.

– С помощью искусства ты можешь почувствовать эту историю. Не обозначить, когда просто смотришь, что кто-то страдает, а тебя это не касается. А когда при тебе это происходит и ты понимаешь, что ты можешь оказаться в такой же ситуации. Это не просто менторство и нравоучение, это – эмоции. Этот вечер-реквием будет не про “показать и рассказать”, а про “почувствовать”, – розповідає режисер Владислав Троїцький.

І справді, ефект присутності у мистецькому дійстві відчули усі. Ніби не спостерігаеш, а береш участь. І це відбувається с тобою. Величезна сцена на площі, танцювальний майданчик поряд, а будівля кінотеатру “Україна” стала величезним екраном для проекції картинок з життя кримських татар.

Відкривалось дійство з колоритних танцювальних номерів кримськотатарських ансамблів, які вражали талановитим виконанням, пластикою, ритмом та втіленням звичаїв та традицій. І усе це під запальні етно-мотиви всесвітньо відомого гурту “ДахаБраха”.

Сцена, у якій показали момент депортації людей, змусила всіх затримати дихання.

 

Прониклива поезія у виконанні Ахтема Сеітаблаєва зворушувала до сліз.


Найочікуванішою подією заходу, звичайно, став виступ співачки Джамали.

-Сьогоднішня подія – це щось просто неймовірне. Я вдячна тим, хто сьогодні разом зі мною насолоджується музикою та вшановує пам’ять десятків тисяч кримських татар, незаконно депортованих радянською владою, – звернулась вона до глядачів зі сцени.

Особливе захоплення у херсонців викликала пісня Джамали “1944”, яку вона виконала двічі на прохання публіки. Це драматична пісня пам’яті, яка розповідає про трагедію кримськотатарського народу.

Вечір-реквієм, присвячений вшануванню пам’яті трагічних подій, що сталися з кримськотатарським народом 18 травня 1944 року, організовано БО «ККСЦ «Куреш» спільно з ГО “ГОГОЛЬFEST”, Агенцією США з міжнародного розвитку USAID, та за підтримки ГО “Нова генерація”, а також Херсонської облдержадміністрації.

Метою заходу є привернення уваги та сприяння розумінню спільної історії між народами та підвищення громадської обізнаності широкого кола людей щодо трагедії 18-го травня 1944 року

Як зазначив Ахтем Сеітаблаєв, пам’ятати і про день депортації, і про цей геноцид кримськотатарського народу – це пам’ятати про те, що ти людина.

Автор: Оксана Наумова
Фото: Оксана Наумова,Артем Галкін, Анастасія Монтач

Про Автора

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *