Франківці привезли до Херсону “Трамвай “Бажання”
14.09.2021 17:20 No Comments Головна,Новини Redaktor

Мабуть, це найочікуваніший театр на фестивалі “Мельпомена Таврії”, квитки на який розкуповують у перший тиждень старту їх продажу. І це не дивно, адже головний театр країни – Національний академічний драматичний театр ім. Ф.Франка – це незмінно незабутні враження та неймовірні емоції. І цього разу франківці не зрадили собі – вистава Івана Уривського “Трамвай “Бажання” полонила глядачів.

Режисер взяв в роботу класичний твір культового драматурга Теннессі Вільямса.За цю п’єсу його нагородили Пулітцерівською премією (1948), а 1952-го року він номінувався на премію «Оскар» як найкращий сценарист за її адаптацію для кіноекрану. 

 

Складні стосунки, понівечені долі, крах ілюзій та сумна життєва правда…У столиці ця вистава йде на камерній сцені, що сприяє більш відвертій та інтимні атмосфері у залі, у Херсоні дію вистави пересли на велику сцену, але відвертості це позбавило.

В основі сюжету  долі двох сестер – Бланш та Стелли. Дія вистави відбувається у темному і тісному просторі чи то вагончика чи то трейлера. Саме тут мешкає родина Ковальських – Стелла та Стенлі. Бланш приїжджає до сестри і одразу різко контрастує з оточенням: витончена леді у білому ніби підкреслює сірість та похмурість життя родини. Її сестра Стелла вже давно стала частиною цього вбогого трейлера, 10 років тому покинувши родиний маєток “Прекрасна мрія”. Бланш довелось пройти свій непростий шлях з руйнацією зовнішнього світу та відчайдушним бажанням зберегти світло у душі. Усі її ілюзії розбиваються з приїздом у будинок сестри, не останню роль у цьому відіграє Стенлі, який викриває подробиці її життя, які вона й сама воліла б забути. І коли паростки несміливого почуття, які з’являються у неї з другом Стенлі Мітчем, теж руйнуються жорстокою правдою… то вже слід нарешті зрозуміти, що життя не казка, або ж … вдягти гамівну сорочку.

П’єса «Трамвай “Бажання»  має дослівний переклад з англійської – «Трамвай на імення жага» і цікаво який зміст вкладав у нього режисер – бажання, жага чи жадання?

– Слова “бажання”, “жага”, “жадання”, звісно,  існують на різних рівнях — на психологічному, на сексуальному, на якомусь потойбічному. Незрозуміла нам маніакальність  існує. Все різне, як і сама Бланш. Це бажання-жадання-жага існує в різних вимірах, і глядач може для себе зрозуміти це по-своєму. Ми намагалися якось вийняти все, що написано у Теннессі, просто робили виставу, робили свою роботу, кайфували від цього, і от що вийшло, – коментує Іван Уривський.

 

Простір приреченості у виставі “Трамвай “Бажання” завдяки блискучій роботі режисера-постановника Івана Уривського та сценографії Петра Богомазова майстерно передається завдяки замкненному простору трейлера.

-Це така концепція і такий задум. Трейлери пішли з Америки. І складається враження, що вони й не живуть насправді. Нам хотілось провести цю паралель у виставі, що дуже мало повітря і затісно у просторі. У самій п’єсі це є. Це такий спосіб існування. Ми ж любимо підглядати у вікна… – розповідає режисер Іван Уривський.

 

Під час перегляду вистави не полишає враження, що ти знаходишся у кінозалі, і ніби дивишся психоделічне кіно.

 

-Насправді, п’єса дуже кіношна. Розумієте, ми граємо цю виставу на камерній сцені, там трошки інша атмосфера.Це така стилістика, підготовлена для глядача. У Херсоні для нас цікавий досвід – на великій сцені.І зараз взагалі ми часто спостерігаємо синтетичне мистецтво, де змішуються театр і кіно, – зазначає режисер вистави.

 

До Херсону завітав акторський десант у складі Тетяни Шляхової, Дмитра Рибалевського, Дмитра Чернова та Віри Мазур-Зінєвич.

Після вистави ми поспілкувались з заслуженою артисткою України Тетяною Шляховою (Бланш) та Вірою Мазур-Зінєвич (Стелла) у їх гримерці. Втомленні після непростої вистави, але привітні та натхненні. Розповідають, що наше південне місто зустріло їх сонячною погодою та теплими відчуттями. Та й щирі й тривалі аплодисменти глядачів додають сил.

 

-Роль складна і фізично, і технічно, тому що дуже швидкий темпоритм. Ти  як білка в колесі у цьому трейлері.  А при всій емоційній напруженості і накату до фіналу має існувати фізична легкість. Цю легкість зберігати, рухатися навіть у цьому трейлері — важко. І фізичне тут йде навантаження, але найважча емоційна складова, усі емоції у нас приховані всередині. У мене це, мабуть, найважча емоційна роль. Відкрити емоцію, виплакатись немає можливості і ти не встигаєш, бо дуже швидкий темпоритм.- зізнається Тетяна Шляхова. – Свою героїню я розумію, і мені її шкода. Мені дуже сподобалось, що режисер звершив цю виставу фразою “Хто б ви не були, але я завжди покладалась на доброту”. Це такий заклик і автора і нашої вистави. Ми на прикладі своїх героїв показуємо як люди прагнуть щастя, і як вони самі його руйнують, як вони не помічають чужий біль. Своєю героїнею мені хочеться сказати: давайте не будемо байдужими!

Актриса Віра Мазур-Зінєвич розповідає, що не зважаючи на переглянутий фільм та виставу за мотивами Тенессі, вони будували свій власний світ у своїй постановці, будували своє.

 

-Героїня для мене – це жінка, яка піддалась трамвайній лінії бажання. Коли ти забуваєш про якісь цінні речі, справжні речі, такі, як наприклад, любов до сестри. Я переконана, що вона любить сестру, але якось по-своєму. В якийсь момент вона вирішила втекти й сама будувала своє життя, знайшла його.Мені подобається фраза з монологу Бланш — що це тваринна жага, це інстинкти, а люди повинні рухатися до високого.- розповідає актриса по свою героїню Стеллу.

У франківців у  виставі “Трамвай “Бажання”, яка є премєрою минулого року,  задіяні два акторських  склади, і глядачі мають можливість побачити дві доволі різні вистави, враховуючи акторські індивідуальності.

 

-У нас є інший акторський склад, і оскільки всі ми різні люди, в різних складах різні нюанси читаються. Що мені дуже подобається з режисером Іваном Уривським, що у нього вистави, які грають різні склади, однаково сильні, але різні. Він дає можливість кожному по-своєму відкрити й передати свій образ.Як він нещодавно нам  казав: а глядач це зовсім інша людина і він буде зовсім по-іншому це читати для себе. Це дуже цікаво, – розповідає актриса Віра Мазур-Зінєвич.

Глядачі оцінили виставу “Трамвай “Бажання” гучними оплесками, а члени експертної ради фестивалю “Мельпомена Таврії” – відзнакою за кращу режисуру та сценографію.

Браво, франківці!

 

Автор: Оксана Наумова

 

Про Автора

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *